Сибірка — небезпечна хвороба, яка може вражати тварин і людей. Важливо реагувати швидко!

Основні ознаки сибірки у тварин:
 - раптове пригнічення і відмова від корму;
 - висока температура;
 - набряки;
 - кров’яниста піна з носа/рота;
 - кров’янисті виділення з природних отворів;
 - раптовий падіж.
Хвороба розвивається дуже швидко — інколи за кілька годин.
При будь-якій підозрі на сибірку негайно звертайтесь до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування господарства.
Наочно – в інфографіці, розробленій спільно з європейським проєктом EU4SaferFood.

УВАГА — ГРИЗУНИ

 Дератизація — це комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію та контроль чисельності шкідливих гризунів (щурів, мишей, полівок тощо). Вона є важливою складовою профілактики інфекційних захворювань, адже гризуни виступають переносниками багатьох небезпечних хвороб (чуми, лептоспірозу, туляремії, гельмінтозів та ін.).

 Окрім епізоотологічної ролі, дератизація має значний економічний ефект: гризуни завдають шкоди господарствам, псують зелені насадження, врожай, тару й упаковку, продукти харчування, а також пошкоджують будівельні конструкції та технічні системи.

 Об’єднання ветеринарної медицини в м. Києві (ОВМ) надає професійні послуги дератизації для приватних та юридичних осіб. Мета робіт — захист житлових, виробничих об’єктів і місць утримання тварин від гризунів та забезпечення їх санітарної й епізоотологічної безпеки.
Гризуни не лише розносять інфекції, а й:
• псують та знищують продукти харчування;
• завдають збитків зібраному врожаю;
• перегризають електропроводку;
• руйнують конструкції будівель;
• створюють ризики для інженерних систем.
Важливо розпочинати боротьбу зі шкідниками якомога раніше — це дозволяє застосувати найпростіші й найефективніші методи.
 
МЕХАНІЧНІ МЕТОДИ ДЕРАТИЗАЦІЇ
Механічна боротьба включає використання капканів, пасток, клейових поверхонь та інших пристроїв. Цей спосіб широко застосовується в житлових приміщеннях, на складах, у холодильниках, на підприємствах, у школах, дитсадках та медичних закладах. Він доступний, безпечний для людей і підходить як для закритих приміщень, так і для зовнішніх територій.
У місцях пересування гризунів розміщуються клейові пастки та інші пристрої. Ефективність залежить від правильно підібраного місця та привабливості приманки.
 
ХІМІЧНІ МЕТОДИ
Хімічні методи передбачають обробку нір, щілин та шляхів переміщення шкідників спеціальними харчовими або водними приманками, до складу яких входять отруйні речовини. Це можуть бути зернові суміші (пшениця, насіння), комбікорма, борошно, гранули чи вода.
Нагадуємо: відповідно до законодавства України, оператори потужностей, пов’язаних із виробництвом, переробкою, зберіганням або транспортуванням тварин, продуктів харчування та ветеринарних препаратів, зобов’язані проводити дезінфекцію, дезінсекцію та дератизацію.
Відділ санітарних, дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт ОВМ здійснює відповідні послуги на будь-яких об’єктах незалежно від форми власності та підпорядкування.
 
Наші переваги
• Висока якість виконання робіт.
• Використання сучасних та ефективних методів обробки.
• Гарантований позитивний результат.
За необхідності звертайтеся:
м. Київ, вул. Волинська, 12
тел. 245-75-28
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Заявки приймаються від організацій та приватних осіб.

Україна запускає Систему швидкого повідомлення про загрози, пов’язані з харчовими продуктами та кормами

З 19 листопада 2025 року вступив в дію наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 478, що запроваджує  вимоги до  Системи швидкого повідомлення про загрози, пов’язані з харчовими продуктами та кормами.

Що це означає для громадян? Україна впроваджує сучасну систему на кшталт європейській, яка дозволить швидко обмінюватися повідомленнями про виявлення небезпечних харчових продуктів, кормів та матеріалів, що контактують із харчовими продуктами (наприклад, пакування) та вживати негайних  дій, якщо така продукція несе небезпеку для споживачів.

Це робиться для того, щоб:

  • вчасно вилучати з продажу небезпечні продукти,
  • попередити споживачів про можливі ризики,
  • швидко реагувати на загрози для здоров’я людей і тварин.

Хто повинен повідомляти про небезпечні продукти і яким шляхом?

Таку інформацію зобов’язані надавати:

  • працівники територіальних органів Держпродспоживслужби, якщо вони виявили невідповідності харчових продуктів/кормів  вимогам законодавства щодо їх безпечності під час перевірок;
  • оператори ринку (виробники, імпортери, постачальники, торговельні мережі), які встановили, що їхня продукція може бути небезпечною.
  • уповноважені лабораторії про результати лабораторних досліджень (випробувань), які свідчать про невідповідність;
  • заклади охорони здоров’я, суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики у разі масових неінфекційних захворювань (отруєнь), виявлення невідповідності харчових продуктів вимогам законодавства щодо їх безпечності або появи обґрунтованої підозри щодо їх невідповідності, внаслідок чого виникла загроза життю і здоров’ю тощо.

Повідомлення передаються до Національного та територіальних контактних пунктів за встановленою формою, яка визначена додатками 2, 3 до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 478.
Контактні дані доступні за посиланням.

Наразі Держпродспоживслужба працює над питанням впровадження електроної мережі Системи швидкого повідомлення за підтримки міжнародно технічної допомоги, що вподальшому забезпечить обробку та електронний обмін даними щодо загроз, пов’язаних з харчовими продуктами, кормами, матеріалами і предметами, призначеними для контакту з харчовими продуктами, що вимагають вжиття відповідних заходів, спрямованих на захист життя і здоров’я людей та/або тварин.

Як працюватиме система?

  • Якщо виявлять небезпечний продукт — інформація оперативно надходитиме до Держпродспоживслужби та її  територіальних  органів, за результатами розгляду якої  будуть вживатися визначені законодавством заходи.

У разі виникнення небезпеки Держпродспоживслужбою буде задіяний план дій за надзвичайних обставин, пов’язаних із харчовими продуктами та кормами, який визначає заходи, що підлягають невідкладному здійсненню у разі, коли такі корми та харчові продукти безпосередньо або через довкілля становлять загрозу для здоров’я людини та/або тварини (план затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 80).

Це допоможе не допустити поширення небезпечних товарів по всій країні.

Що зміниться для споживачів?

  • Інформація про небезпечні продукти стане доступнішою та швидшою.
  • Реакція держави, у разі виявлення загроз, буде оперативнішою.
  • Ризики для здоров’я зменшаться, адже система дозволяє швидко зупинити обіг небезпечної продукції.

Чому це важливо? Україна впроваджує європейський підхід до контролю безпечності харчових продуктів. Така система працює у країнах ЄС (аналог — система RASFF) і довела свою ефективність у запобіганні харчовим отруєнням та захисті споживачів.

«Алею пам’яті українських героїв» було висаджено на території Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві

На території Головного управління в місті Києві, за участю начальника Анатолія Катеренчука, керівника Об’єднання ветеринарної медицини Геннадія Савчука та всього колективу, було висаджено «Алею пам’яті українських героїв».

 Ця ініціатива стала частиною президентської програми «Зелена країна» й покликана увічнити пам’ять про наших захисників та нагадувати майбутнім поколінням про непохитність українського духу.
Такі події є проявом щирої поваги та вдячності всім, хто боронить Україну, зокрема й нашим колегам, які стали на захист Батьківщини.
 Ми й надалі робитимемо все можливе, щоб підтримувати військовослужбовців, берегти пам’ять про героїв та сприяти формуванню стійкого патріотичного духу в суспільстві.

Сибірка: головне, що має знати кожен

 Сибірка - одне з найнебезпечніших інфекційних захворювань, яке може уражати як людей, так і тварин.  Її збудник - Bacillus anthracis - здатний роками зберігатися у ґрунті та активізуватися за сприятливих умов.
 До найбільш вразливих видів належать велика рогата худоба, вівці, кози, коні.
 Хвороба може виникати і серед диких тварин, зокрема у вовків, лисиць та інших м’ясоїдних.
 Домашня птиця до сибірки несприйнятлива.
 Інкубаційний період варіює від кількох годин до трьох діб.
 Якщо тварина має підозрілі ознаки або загинула раптово - не зволікайте.
 Негайно звертайтесь до територіального підрозділу Держпродспоживслужби за місцем проживання.
 Більше корисної інформації - в інфографіці, створеній у співпраці з європейським проєктом EU4SaferFood.